Вода як середовище існування живих організмів

Урок

Тема. Вода як середовище існування живих організмів

Цілі.

Освітні: - ознайомити учнів з ознаками пристосованості живих організмів до водного середовища; проаналізувати особливості зовнішньої будови мешканців водойм, з'ясувати значення пристосувань.

Розвивальні: - розвивати вміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати знання з інших предметів, висловлювати свою думку, робити висновки; формувати уміння і навички роботи з підручником, зошитом , таблицями, схемами, малюнками; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв'язувати поставлені завдання, встановлювати взаємозв'язки.

Виховні: - виховувати почуття відповідальності, спостережливості, увагу, толерантність, доброзичливість, старанність, охайність, формувати екологічну культуру та любов до природи.

Обладнання та матеріали: підручник, зошит, таблиці, малюнки та відеоматеріали, презентація, слайди.

Тип уроку: комбінований

Структура й зміст уроку

1.Організаційний момент

- Привітання

2.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Епіграфом нашого уроку стануть такі слова:

Не буває у природі корисних і шкідливих, поганих і хороших.

Усі тварини й рослини потрібні маленькій нашій планеті Земля

Проблемне запитання

-         Що є спільного в зображеннях?(організми, яким притаманні ознаки живого, умови проживання)

-         У чому їх відмінність? (кожен живий організм постійно пристосовується до цілого комплексу екологічних факторів, тобто до середовища існування).

Отже

Що ми знаємо

-         Середовище існування:

-         ґрунтове, наземно-повітряне, водне, інші організми.

Про що хочемо дізнатися

-         Про основні властивості водного середовища

-         Про екологічні групи гідро біонтів.

Про що дізналися

-         Вода є середовищем існування багатьох організмів

-         Основні властивості водного середовища:

температура, світло, сольовий склад води, вміст кисню, густина води, переміщення водних мас.(друкую на листках і ліплю на дошку) Про що дізналися друкую на двох листках.

У нашому житті, як казали давні, все тече, все змінюється. Нехай незмінним залишається гарний настрій, здоров'я й потяг до пізнання! Час тече, як вода, тож не будемо губити ні те, ні інше й поговоримо сьогодні про найбільш унікальну речовину на Землі – ВОДУ.

Тому тема нашого уроку «Вода як середовище живих організмів»

Навчальні очікування

1.  Пояснити які існують групи гідро біонтів.

2. Назвати властивості водного середовища.

3. Робити висновки про вплив антропогенних (екологічних)  факторів на організми, які пристосовані до життя у воді.

3.Вивчення нового матеріалу.

Вчитель.

Живі організми населяють усю земну кулю: поверхню суходолу, ѓрунт, прісні і солоні водойми. Багато живих організмів ведуть потайний спосіб життя або мають мікроскопічні розміри, тому ми їх не помічаємо, а от вищих рослин, комах, звірів, птахів бачимо дуже часто.

   Вода найважливіший екологічний фактор для всього живого на Землі.

Водне середовище існування за своїми умовами значно відрізняється від наземно-повітряного.

    Вода має високу густину, менший вміст кисню, значні перепади тиску. Крім того, різні типи водойм відрізняються за концентрацією солей, швидкістю течій. Тому мешканці водойм - гідробіонти — мають адаптації  до існування у водному середовищі.(для активного пересування у водних тварин є плавці або ласти, слиз, що зменшує тертя, обтічна форма тіла. Органи дихання зябра, легені, що мають значний об'єм. У придонних - тіло спющене у спинно-черевному напрямку, у одноклітинних прісноводних – скоротливі вакуолі для видалення надлишку води.)

1.Екологічні зони Світового океану.

Світовий океан утворений власне океаном та його периферійними частинами - морями. Середня глибина Світового океану становить 3 760 м, а максимальна -11 024 м.

                      Структура Світового океану(зробити слайд) та схему

·         пелагіаль (від грец. пєлагос - море) – водна товща води; 

·         бенталь (від грец. бентос - глибина) – дно.

У свою чергу в бенталі виділяють:

-    супралітораль - частину берега, що зволожується бризками води і штор­мовими хвилями;

-   літораль - припливно-відпливну зону, яка частину доби перебуває в повіт­ряному, а частину - у водному середовищах;

-    сублітораль - зону плавного пониження океанічного дна до глибин 200- 

500 м. У верхній частині цієї зони (до 250 м глибини) мешкають водні фотосинтезуючі організми;

-    батіаль - зону континентального схилу до глибини 3 000 м;

-    абісаль - зону океанічного ложа ( до глибини 7 000 м);

-    ультраабісаль - зону найбільших океанічних глибин (понад 7 000 м).

Екологічна зональність характерна і для прісних водойм.

Екологічні групи гідробіонтів.

Організми товщі води складають екологічні групи планктону та нектону.

Робота у групах.

Метод «Поміркуйте й оберіть»

Доповнити схему, користуючись підручником організмів) , та додатковим матеріалом(на окремих аркушах набрати визначення та назв) Схема у посібнику «Екологічні групи гідробіонтів»

Слайд «Структура озерного біогеоценозу»

Цікава сторінка Слайд (нова форма життя виявлена у 2007 році міжнародною групою вчених із Франції, Німеччини, Іспанії, Канади в північних широтах Атлантики яку назвали пікобіліфітами. Відповідно «піко» - малий розмір, «білі» вони одержали від білі протеїнів(пігментів), які в них містяться, а «фіти» - через те, що вони рослини. Відкриття сталося завдяки клопіткому аналізу величезної кількості послідовності ДНК.  Біологи припускають, що цих істот удосталь мешкає у Світовому океані. 

Метод « Біологічний практикум»

 Основні властивості водного середовища.

Різні зони Світового океану розрізняються  за характером дії екологічних факторів, серед яких провідна роль належить температурі, освітленості, тиску, газовому складу, солоності води, рельєфу дна.

Заповнити таблицю «Основні властивості водного середовища», користуючись підручником сторінка    

Властивості водного середовища	Характеристика
Температурний режим
Світло
Сольовий склад води
Вміст кисню
Густина води
Переміщення водних мас
Адаптація гідробіонтів до пересихання водойм

   Температурний режим. Висока питома теплоємність водойм зумовлює значно менші коливання температури у поверхневих шарах води порівняно з повітрям (річна амплітуда температур у поверхневих шарах океану не перевищує 10-15°С, а на великих гли­бинах температура взагалі стала, 1,5—2°С), але різні типи водойм значно відрізняються за температурним режимом.

    Світло. Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшен­ням глибини.             

На глибини понад 1 500 м світло не проникає взагалі. Деякі гли­боководні організми (кишковопорожнинні, ракоподібні, молюски, риби) самі здатні виробляти світло за рахунок окиснення певних ліпідів (явище біолюмінесценції).

   Сольовий склад води. Різні типи водойм відрізняються за своїм сольовим складом. В океанічній воді солоність відносно стала і ва­ріює в межах 34—35%о (значком %о позначають проміле - десяту частину відсотка; 1 %о відповідає вмісту 1 граму солей на 1 літр води).

    Вміст кисню. Кисень, що міститься у воді, має подвійне поход­ження: він надходить з атмосферного повітря завдяки дифузії, а також виділяється фотосинтезуючими організмами (сконцентровані у верхніх шарах водойм). Тому зі збіль­шенням глибини концентрація кисню зменшується, а у придонних шарах деяких морів (Чорного моря) вона взагалі незнач­на.

     Густина води. З нею пов'язаний тиск. При зануренні на кожні 10 м тиск зростає приблизно на 1 атмосферу, на великих гли­бинах він може перевищувати тисячу атмосфер. Тому лише деякі з гідробіонтів можуть існувати на різних глибинах - від літоралі до кіль­кох тисяч метрів (деякі черви, голкошкірі). Більшість видів водних тварин адаптована до існування на певних глибинах ( кільчастий черв - піскожил - мешкає на літоралі, а кистепера риба – латимерія - на глибинах 400-1000 м).

    Переміщення водних мас зумовлені зміною положення Землі від­носно Сонця і Місяця відносно Землі (припливи та відпливи), земним тяжінням (течії річок), впливом вітру . Мешканці літоралі мають певні адаптації до існування в зоні постійних припливів та від­пливів. Під час відпливів вони ховаються в грунті, черепашках, буди­ночках (кільчасті черви, молюски, вусоногі раки) або мігрують у відкри­те море (медузи). Багато організмів адаптовані до існування у прісних водоймах зі швидкою течією (наприклад, форель, личинки мошок).

    Адаптації гідробіонтів до пересихання водойм. На період посухи деякі гідробіонти закопуються у грунт (війчасті і малощетинкові черви, водні комахи та їхні личинки, деякі риби), інколи формуючи зовнішню захисну оболонку. Наприклад, дводишна риба — лусковик, закопуючись у мул на глибину близько метра, утворює навколо себе захисну капсулу з часток мулу, склеєних сли­зом шкірних залоз і ціпеніють.

 

4. Узагальнення, систематизація й контроль знань та умінь 

 Метод «Відкритий мікрофон»

1. Які екологічні зони Світового океану вам відомі? Чим вони характеризу­ються?

2.  Які ви знаєте екологічні групи гідробіонтів?

3.  Які адап­тації мають гідробіонти для існування в тій або іншій зоні  

         Світового океану?

4.  Назвіть, які з екологічних факторів найбільше вплива­ють на гідробіонтів? 

     Яким чином організми до них пристосовують­ся?

 5.  Перелічіть та поясніть адаптації гідробіонтів для існування у водоймах, що періодично пересихають.

5. Підведення підсумків уроку.

 Виставлення оцінок.

6. Домашнє завдання. Опрацювати параграф підручника.